Українські традиції
Масляна / Масниця
Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 31 серпня 2013
Масниці ( Масляна , Сиропуст , Сирна неділя ) – це тиждень перед початком Великого посту, він не має визначеної дати, бо залежить від дати Великодня кожного року. Починаючи вже з цього тижня відмовлялися від м’ясної їжі, але наставало свято молочних продуктів. Не їли ні сала, ні м’яса, тільки яйця, без яких не обходилось для випічки тісто, вареників та млинців. Годилося протягом усієї Масниці готувати щодня вареників із сиром, з вершковим маслом чи сметаною, а також готували сирники. Робили багато ряжанки, варили локшину й галушки на молоці, молочні каші і ще багато молочних страв, які могли вигадати господині.
На цілих сім довгих тижнів весняного Великого посту – на Масницю прагнули наїстися «про запас». Але не завжди це вдавалося, і тоді приходилося жартувати: «Масляниця – баламутка, обіцяла сиру й масла, та не хутко. Масниця надурила: маслом – сиром поманила, а вареників не зварила».
Вареники є однією з найпопулярніших в українській кухні страв. Про них складено багато промовок і приказок: «Сметаною вареників не збавиш», «Як молодим бував, то сорок вареників з’їдав, а тепер хамелю-хамелю, та насилу п’ятдесят умелю!», «Вареники доведуть, що вже хліба не дадуть».
З понеділка до середи працювали, а в четвер починали святкувати . Сусіди, родичі, куми ходили один до одного в гості.
Масляна вважається Прощеною неділею. Цього тижня потрібно просити один в одного пробачення. Останнього дня Масляної жінка мала виколупати з останнього вареника сир і не з’їсти його, а заховати за щоку і так лягти спати.