Великий піст

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 31 серпня 2013

Великий піст – один із чотирьох найголовніших постів церковного календаря, який триває перед Великоднем сім тижнів. Починається одразу після Масниці .

Протягом року церковно-християнський календар включав не тільки свята, а й суворі регламентовані постування. Сім тижнів тривав весняний Великий піст.

У перший понеділок Великого посту не варили гарячого. Цей день називали « Жилавим », або « Жиляним » понеділком, пекли на черені, або на сухій сковороді прісні коржі – «жильні коржі», «жалованики», «жильники». Споживаючи їх, вірили, що вони додають сили – звідси й назва . Жиляники пекли з житнього борошна на воді, без соди і солі. Кожен член сім’ї мав з’їсти хоч одного коржа.

Перший тиждень Великого посту проходив з усілякими заборонами, що не мали зв’язку постування, як вияву  до страждань до страстей Господніх. У перший понеділок не ходили в гості, жінкам не дозволялося заходити до чужих хат за позикою. Вірилося, щоб позичивши матеріальне благо можна було віддати з хати добробут.

Здавна  в перший тиждень Великого посту: не їли олії, не варили вареників, не вживали риби. Але варили борщ з квасолею, картоплю з капустою, огірками, прісні коржі. Щоб було трохи більше вітамінів у стравах їх щедро приправляли перцем, часником, цибулею, багато їли у піст також редьки і хрону. Настоянки з цілющих трав  пили без цукру, бо вважали, що чай і солодке в піст - гріх. Перша субота посту була особливою і поминальною. У церкві зберігали грамоти за померлих родичів. Кожного тижня в суботу до храму разом із панахидним хлібом зносили коливо  й мед. У Великий піст поминання вважалося найсильнішим і  мало забезпечити покійним родичам Царство Небесне .

Останній тиждень Великого посту був завантажений харчовими заборонами, так само як і перший, навіть дужчий.

Під час Великого посту готували багато каш і кашоподібних страв. Вживали чимало страв із бобових – квасолі, сочевиці, гороху, бобів, а також з фруктів, овочів. Пили узвари й кваси.

Стрітення »