Українські традиції
Свято Петра і Павла
Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 05 вересня 2013
Святом Первоверховних апостолів Петра й Павла 12 липня завершується цикл великих свят. Також Зелені свята та Івана Купала входять до цього циклу. Нерозривно в них поєдналися християнське віровчення та народні традиції, що утворили своєрідний сплав народної культури, у якому одне від одного не можна відділити. До прадавніх місцевих звичаїв це свідчить про певну толерантність Православної церкви.
Свято всехвальних і Славних первоверховних апостолів Петра і Павла у православному календарі посідає важливе місце, оскільки святий Петро вважається серед апостолів, першим їхнім пастирем.
Петрівка – піст, що тривав упродовж кількох тижнів, закінчується святом Петра. Цей піст не такий суворий, як Пилипівка та Великодний піст. Запаси круп і борошна добігали кінця, а до нового врожаю було далеко. Говорили на Волині: « Петрівка - на хліб катівка ». Тому під час початку жнив і косовиці сили підтримували скоромними стравами, особливо в найтяжчі дні.
Коли свято Петра припадало на середу - гуцули вважали добрим знаком, - тоді було слід чекати гарного року. Від цієї прикмети виникла приказка: « Не завжди в середу Петра, а є й в іншу днину ». Серед українців свято Петро дуже шановане. До цього дня ошатно вбирали хати, прикрашали образи свіжими рушниками, білили та розмальовували піч. У святковому одязі йшли до церкви, з волошок і маків дівчата плели вінки. Покровителями скотарів вважалися Петро і Павло, тому до свята пекли мандрики із сиру для пастушків.
Зозуля переставала кувати вже після Петра, тому говорили: « Зозуля мандрикою вдавилася ». За легендою вона була покарана. Колись їй вдалося у святих вкрасти мандрику і печиво не принесло їй користі. Тому після Петра зозуля мовчить. Після Петра вважалося лихим знаком почути кування зозулі, тому говорили: « Нехай зозуля кує до Петра, а на Петра ми її мандрикою вдавимо ».
На Петра шанували сир, молочні страви, так само як і на Масницю . У петрівчаних піснях навіть про них співали:
Їхав-їхав Попович Іван,
Всім дівчатам помагай…
Помагай, бо дівоньки красні.
Чи ви їли пироги у маслі?
Ще й у масло вмочали,
Ще й у масло вмочали,
Щоб голосно кричали.
Харчувалися щойно зловленою рибою або свіжопольованою дичиною.