Українські традиції
Спаса / Маковея / Маковія
Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 06 вересня 2013
Маковея (Маковія, Спас на воді, Спас Перший, Семи братів Мучеників Маккавеїв -14 серпня). Поєднання народних стародавніх календарних і хліборобських звичаїв із церковними православними відбулося органічно і до того призвело, що у церкві святити стали зілля: м’яту, мелісу, васильки, чебрець,руту, любисток; квіти: майори, чорнобривці, айстри, гвоздики, мак у маківках.
У купіль дитині клали свячені квіти й трави, щоб здоровою росла, скроні мастили відваром, щоб голова не боліла. Із васильків свячених робили кропильце, коли кропили свяченою водою молодих на весіллі або когось проводжали у далеку путь. Квіти, мак і зіллячко цілий рік зберігали за образами, щоб в разі потреби заварювати.
У колодязь кидали свячене зілля, щоб в ньому воду посвятити. Її вважали корисною для малих дітей, вагітних, породіль, хворих. Васильки , м’яту, мелісу, чебрець використовували для напоїв – узвару, варенухи; на мелісовій чи м’ятній воді замішували пряники.
Жінки й дівчата які йшли святити квіти і мак, зілля, перед тим були повинні добре попоїсти, щоб дочекатися наступного року доброго врожаю на мак, на фрукти та ягоди, на хліб і на городину.
Пекли обрядові коржики на Маковея – шулики . Готували тісто пісне і прісне, навіть без соди, звідки й пішла приказка: « Із води та муки пече баба шулики ».
До цього дня споживали тогорічний мак, нового врожаю насіння можна було їсти лише після Маковея та освячення. Мак у народній медицині використовували як снодійний засіб. Мак був популярним об’єктом народної творчості. Існує чимало приказок про нього: « Згадуй мак, та й їж так », « Добра, як юшка з маком ».
Загадки про мак
Стоїть тичка,
На горі капличка
Без вікон і дверей,
Повна хата людей.
* * * * *
Стоїть стебло коло села,
А на стеблі – сімсот і два.