Покрови

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 12 вересня 2013

Покрова (Святої Покрови, Покрови, Покрови Пресвятої Богородиці – 14 жовтня) – у православному світі й зокрема в Україні надзвичайно шановане християнське свято. З ім’ям святого Андрія пов’язане це свято. Коли місту загрожувала сарацинська навала, у небі під час молитви святий Андрій побачив Пресвяту Діву Марію, яка розкрила свій омофор над християнами. Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям і вони дали достойну відсіч чужинцям.

Свято Покрови в Україні набуло широкої популярності. Покровителькою запорізьких козаків вважалася Божа Матір Покрова. На Січі головним храмом був Покровський і престольне свято відзначали 14 жовтня. Ідучи у похід козаки брали з собою образок, як священний оберіг Покрови. В Україні жінки також вшановували Пресвяту Богородицю Покрову, вважаючи її своєю заступницею.

Цього дня дбайливі господарі уважно спостерігали за погодою. Якщо з півдня дмухав вітер, чекали теплої зими, а « коли на Покров вітер з востока, то зима буде жорстока ». Якщо ще у вирій не відлітали журавлі до Покрови, сподівалися на затяжну нехолодну осінь.

До Покрови всі роботи пов’язані із землею, годилося закінчити. Ледачих господарів, які не встигли впоратись із роботами до цього свята, лякали тим, що длубаючись у землі, вони можуть розбудити зміїв, які на той час у нори заповзли зимувати. Тоді розбуджені гади кусатимуть навіть у холодну пору року.

Про господинь добрих казали: « Як прийшла косовиця, то жінка кородиться; як прийшли жнива, то й жінка як не жива; а як прийшла Покрова, то й жінка здорова ».

Приказок-прикмет у народі складали безліч, пов’язаних із святом Покрови. Говорили: « До Покрови думай про пашу для корови », « Прийшла Покрова – всохла діброва », « Прийшла Покрова – сиди чумак вдома ». З Покрови починалися холоди: « Прийшла Покрова, натопи хату без дрова », « По Покрові – по теплові ».

Якщо 14 жовтня припадало на середу чи п’ятницю, то вживали пісні страви.

Архангел Михаїл »