Різдво

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 28 липня 2013

Різдво – велике свято (7 січня), відповідає за добробут, благополуччя, щастя і злагоду. Господарі дому стежили, щоб був мир, та «повний стіл в хаті». Звичаїв святкування не забували: по селах ходили вертепи, колядники прославляли немовля Христа.

З Різдва Христового починалися м’ясниці. Всі страви готувалися швидше, тому що існувала звичаєва заборона користуватися ріжучими знаряддями. Навіть ламали хліб, а не різали. Хто порушував заборону ризикував поранитися, порізатися. До церкви ходили всією родиною, вдома залишалася тільки чепуруха, щоб накрити стіл. Вся сім’я і гості молилися за здоров’я всіх присутніх і відсутніх родичів, та сідали за стіл. Перший раз були холодні закуски, пізніше подавали гарячі, м’ясні страви. Завершували обід капусняком. Для урочистостей подавали десерт. Господині готували різні наливки, з горілки робили різні настоянки. В цей день не сварилися, навіть голосно не говорили, бо це пророкувало сварки на цілий рік.

Ватаги колядників ходили вітати рідних та близьких на Різдво. Всі вірили, що висловлені побажання в цей день обов’язково здійснювалися. Колядників обдаровували і частували. Не почастувати родину на Різдво вважалося неможливим. Гостей приймали з пошаною припрошували, але не примушували пити. Після першої чарки гості мали право відмовитися від наступних. Високо цінувалося вміння господині вмовити гостя скуштувати кожну страву, щоб він не пішов голодним. Про не гостинну хазяйку говорили: «Вміла наварити та не вміла припросити».

Свята вечеря »