Українські традиції
Успіння пресвятої Богородиці
Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 12 вересня 2013
Богородичні
свята (Успіння Пресвятої Богородиці):
Перша Пречиста
–
28
серпня,
Друга Пречиста
–
21
вересня,
Третя Пречиста
–
4
грудня. Возносячи молитви Господу, зверталися завжди до Пріснодіви Марії – охоронниці людей та благодатної заступниці, Богородиці, яка стала об’єднуючим началом між Богом і родом людським.
У місцях, де освячувалися церкви на честь Богородиці , Богородичні свята відзначалися пишно. З богослужінням приходили храмові свята. Обов’язково влаштовували гостини, їздили до родичів, відвідували кумів, сватів. У селах вважалося престижним на храм прийняти якомога більше гостей.
До свята Успіння Пресвятої Богородиці ( 28 серпня), тривав двотижневий Спасівський піст – Спасівка . Але, не зважаючи на це пишно святкували, не працювали. Багато готували пісних смачних страв із рибою, горохом, грибами, квасолею. Запікали й тушкували баклажани й кабачки, фаршировані морквою з грибами. Готували печену картоплю, начинену пісними продуктами. Робили овочеву печеню, начинений солодкий перець, буряки. На Богородичні свята вживали рибу: запікали, смажили. Із свіжих овочів готували салати.
Різдво Пресвятої Богородиці ( 21 вересня) християнами відзначається як свято справжньої радості. У ці дні не постували, не працювали, а після молитов у храмі, збирали гостини. Готували всілякі пісні страви: печеню чи душенину з м’ясом, борщ зі свининою чи птицею, різноманітну городину, млинці, пироги, вареники. Багато страв готували із сиру.
Третя Пречиста або введення у храм Пресвятої Богородиці припадало на Пилипівський піст – 4 грудня. Готували пісні страви, такі ж як і на храмові свята. Вживали багато званого варива: солоних огірків, квашеної капусти, яблук, кавунів, слив. Пекли пироги з горохом, маком, калиною, квасолею, капустою, картоплею та ін.