Українські традиції
Архангел Михаїл
Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 19 вересня 2013
В Україні відзначають день святого Михайла кілька разів на рік. Собор архангела Михаїла – 21 листопада і Чудо святого архангела Михайла – 19 вересня. Дуже просто святкували Михайлове Чудо, цього дня не працювали. Вважалося гріхом на Михайла орати, сіяти, будувати, пекти хліб, рубати дрова, копати, мазати хату. Можна було лише виконувати дрібну хатню роботу, варити їсти, пасти і годувати худобу та птицю.
Безліч переказів у народі побутує про заборону в цей день робити будь-яку небуденну роботу, а також про те, як було покарано неслухняних.
Значно пишніше святкують Собор святого Михайла. За християнським віровченням Михайло архістратиг , славний вірним служінням Богу і благочестивим допомогою людям у біді, очолює ангелів. Він відомий на Русі своїми чудесами.
На стародавньому гербі Києва зображено Михайла архангела з мечем. На іконах святий ногами топче диявола, бо архістратига головна функція – боротися з нечистю. У лівій руці він тримає фінікову зелену гілку, а в правій – спис з білою хоругвою або меч полум’яний. Святий Михайло так саме озброєний для боротьби з нечистою силою , для винищення погані. Тому йому підкорюються сили природи: блискавка, грім, вітер.
Собор святого Михайла у календарній обрядовості українців є одним з поминальних осінніх днів. Поминають померлих родичів на святого Михайла ( 21 листопада), на святого Великомученика Дмитра ( 8 листопада), на святих Козьми й Дем’яна ( 14 листопада), а також напередодні зазначених свят у всі суботи. Ці поминальні дні називають «Поминальні», «Діди», «Родичі».
В Україні на Поліссі найдовше зберігалися « Діди ». Вони тут були обов’язковими для всіх, хто мав померлих родичів. Вечеряли в родинному колі, гостей не кликали. Якщо траплявся хтось із чужих, навіть останній жебрак, то дуже раділи. Нагодувавши на поминках незнайомця, за народною традицією людина тим самим начебто годувала своїх родичів у Царстві Небесному.
Готували й досі готують скоромні й пісні страви: капусняк або борщ, пісну тушковану картоплю, локшину з куркою або печеню, голубці, млинці, вареники, кисіль, горохову кашу. Печуть книші або пироги, хліб. Якщо на середу чи п’ятницю припадає свято, то замість м’яса чи сала готують рибу, гриби та бобові.
У місцях де храм був на Михайла, справляли « меди »: коло церкви на багаттях готували капусняк, горохову кашу, печеню, варили мед із хмелем, із принесених страв робили «складку».