Свято Андрія

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 27 вересня 2013

В Україні традиційно характерні для пізньої ночі та зими були молодіжні вечорниці, досвітки, складки. 7 грудня – вважалися особливо видатними свята святої Катерини і святого Андрія – 13 грудня. Всі ці парубо-дівочі гуляння були спрямовані до щасливого шлюбу.

Святу великомученицю Катерину дівчата вшановували як свою патронесу в її сприяння вірили майбутній щасливій жіночій долі. Хлопці, що прагнули знайти собі роботящу й добру суджену, напередодні свята молилися й постували святій Катерині про допомогу цій життєвій важливій справі. Сподіваючись на щасливе заміжжя, дівчата ворожили на долю. Дівчата на Катерини в горщику варили кашу – пшоняну чи гречану. Опівночі виносили на подвір’я, обгорнувши рушником і гукали: « Доле, доле, ходи до нас вечеряти! ». Якщо на заклик хтось або щось подавало голос, то це означало, що « доля » почула запрошення і дівчині сприятиме у пошуках коханого. А якщо було тихо, то дівчина боялася лишитися не засватаною.

Святий Андрій – апостол, якого дуже сильно шанують в Україні. У столиці України з іменем святого пов’язані назви гір, доріг: Андріївська гора, Андріївський узвіз.

На святого Андрія майже всю ніч дівчата ворожили, сподіваючись щодо вдалого заміжжя. Із дня святої Катерини дівчині потрібно було при собі носити в поясі зав’язане зерня. Перед Андрієм вона мусила посіяти його у ніч, незважаючи на сніг, на мороз, і сказати:

Андрію-Андрію,
Я на тебе коноплі сію,
Дай мені знати,
З ким їх буду брати,
Андрію-Андрію,
Я на тебе сім’я сію,
Наміткою волочу,
Бо дуже заміж хочу .

Поволочивши насіяне наміткою чи поясом, на сон дівчина клала під голову. Після цього їй мав приснитися суджений.

Заключною частиною була свята вечеря. Дівчата готували найчастіше вареники з грибами, з капустою, з квасолею, грушами чи сливами. Хлопці приносили наливку чи горілку, або слабоалкогольну настоянку для дівчат.

Покрови »